Перша Міжнародна антифашистська конференція, яка відбудеться з 26 по 29 березня 2026 року в Порту-Алегрі (штат Ріо-Гранде-до-Сул, Бразилія), зародилася як нагальний політичний акт колективного опору глобальному поширенню крайніх правих сил та ескалації авторитаризму, що загрожує правам і демократії. Організована антифашистськими силами, конференція розпочнеться великим заходом на вулиці і включатиме в себе різні тематичні панелі, побудовані на принципах плюралізму та участі, а також самокеровані заходи, що надають повноваження соціальним рухам, молоді та народним активістам у побудові конкретних альтернатив міжнародної солідарності та боротьби з фашизмом.
Конференція організована за ініціативою MES-PSOL у співпраці з Партією робітників (PT) та Комуністичною партією (PCdoB) Порту-Алегрі, альянс, який розширився до соціальних рухів (таких як Рух безземельних – MST) та різних національних профспілок працівників, таких як профспілки працівників освіти, метрополітену та інших найбільш організованих категорій в Бразилії.
PT є партією Лули, нинішнього президента Бразилії. На міжнародному рівні вона пов’язана з Форумом Сан-Паулу, Прогресивною інтернаціоналою та подібними організаціями. Це найбільша партія за кількістю членів у країні та друга за чисельністю фракція в Палаті депутатів. У профспілковому русі вона очолює CUT (найбільшу профспілкову федерацію країни). Уряд Лули підтримує коаліцію з іншими лівими партіями, але також і з секторами традиційної правої партії. Позиція Лули щодо України є досить центристською: він критикує війну в абстрактній формі і виступає за негайне встановлення миру (навіть за умови анексії української території).
PCdoB є найбільшою партією, що називає себе «комуністичною», в країні, але в останні роки вона зазнає значного занепаду, втрачаючи депутатів і політичний вплив. Вона очолює профспілкову федерацію CTB. Її позиції є найбільш радикальними в Конференції, вона безпосередньо пов’язана з Антифашистською інтернаціоналою, яку просуває уряд Венесуели, і відкрито захищає пропутінські позиції.
У PSOL MES є найбільшою внутрішньо організованою течією за кількістю членів і другою за кількістю прихильників. Ми маємо 2 федеральних депутатів, 4 депутатів штату і різних радників у всіх регіонах країни, будучи однією з найбільших лівих організацій серед молоді та в профспілковому русі освіти. У Ріо-Гранді-ду-Сул, бразильському штаті, столицею якого є Порту-Алегрі, ми є найбільшою силою в PSOL і керуємо місцевим PSOL, а також профспілками метрополітену, працівників охорони здоров’я та державних службовців міста Порту-Алегрі. У національному профспілковому русі ми переважно будуємо Conlutas, федерацію, яка відкрито заявляє про свою проукраїнську позицію.
Організаційний комітет Антифашистської конференції вирішив, що запрошення буде відкритим для всіх організацій та груп, які позиціонують себе як антифашистські в широкому спектрі, і що всі позиції, представлені в цій сфері, матимуть можливість виступити та обговорити, а також провести семінари та інші заходи, гарантуючи таким чином участь та взаємну повагу між усіма товаришами, які будуть присутні в Порту-Алегрі.
Альянс для організації конференції виходить з необхідності антиімперіалістичної боротьби, що виникла після приходу до влади нового уряду Трампа, який розпочав тарифну війну в 2025 році, а в поточному році вже викрав президента Венесуели Мадуро, розширив блокаду Куби і в останні дні розпочав безпрецедентні атаки проти Ірану. У цьому контексті єдність із «табірними» секторами стає необхідною, особливо в Латинській Америці, але без відступу від наших інтернаціоналістських позицій: одним із головних завдань є підтримка українського опору агресії Росії Путіна.
Це завдання побудови — в якому ми, MES, є головною рушійною силою — є делікатним, оскільки поєднує необхідну єдність з табірниками з також необхідною боротьбою проти інших імперіалізмів, крім США, таких як російський імперіалізм. Єдність проти американського імперіалізму буде центральною темою конференції, в якій візьмуть участь представники Куби, Венесуели та інших країн, але ця єдність не завадить вияву солідарності з іншими народами, що чинять опір у світі, як-от українці, російські та китайські дисиденти, серед інших. Тому вільна участь українських делегатів у будь-якому з пленарних засідань гарантована.
Оскільки конференція будується в цьому демократичному дусі, ми розглядаємо її як чудову нагоду поширити інформацію про законний опір України, а особливо про поточну ситуацію боротьби українського робітничого класу, серед латиноамериканської громадськості. На жаль, в Латинській Америці сектори, що підтримують російську агресію, мають великий вплив і поширюють багато брехні та дезінформації про російську агресію, тому всі зусилля з інформування та обговорення інтернаціоналістської позиції щодо України є надзвичайно важливими.
Тому участь українських профспілкових діячів у самоорганізованій акції, присвяченій ситуації в Україні, буде дуже важливою для поширення цієї інформації, особливо серед бразильських і латиноамериканських профспілкових діячів, які мало знають про ситуацію. Важливо також зазначити, що роки війни ще більше підкреслили ультраправий характер уряду Путіна, і якщо раніше проросійська позиція була набагато поширенішою, то зараз прихильники табору приховують свою відкриту підтримку Путіна і в підсумку захищають «абстрактний мир», який не підтримує український опір, але й не підтримує так відкрито політику Путіна.
На конференції також будуть присутні великі делегації на захист українського опору. Аргентинська делегація (друга за чисельністю національна делегація на конференції) в своїй більшості підтримує український опір, так само як і значні делегації з таких країн, як Мексика, Пуерто-Рико та країни Західної Європи. Тобто, це будуть дні дебатів між різними позиціями, в яких учасники табору не будуть повністю більшістю, і буде важливий центр захисту України.
Ми вже маємо понад 140 зареєстрованих заходів (семінарів). Серед них близько 30 – це міжнародні заходи, і з них понад 20 будуть організовані секторами поза табором, такими як CADTM, ATTAC, Екосоціалістична мережа, сектори венесуельської опозиції. Серед цих семінарів буде семінар, організований ENSU, «Український народ і його робітничий клас перед обличчям агресивної війни Путіна». Також буде інший семінар з російськими опозиціонерами лівого спрямування. З боку табору буде менше 10 семінарів, серед яких тільки один (так званий Міжнародний антифашистський) матиме суто пропутінський характер.
Ми підтверджуємо наше запрошення українським товаришам приїхати до Порту-Алегрі та підтримати нас у дискусії та поширенні інформації про український опір та організовану боротьбу робітничого класу цієї країни. Їдемо до Порту-Алегрі!